ФОТОСПРАВА 1 КУРС

 

Відносний отвір об'єктива Діафрагмове число або Відносний отвір об'єктива — відношення діаметра вхідного отвору окуляра об'єктива D до його фокусної відстані f. Його величину виражають у вигляді дробу: D/f = 1/k , коли чисельник приведений до одиниці. Знаменник відносного отвору k називають «діафрагмовим числом» або «числом діафрагми». Інакше це можна виразити, як: k = f/D Теоретична межа відносного отвору для апланатичних систем 1:0,5 Відносний отвір об'єктива зменшують діафрагмою, що дозволяє міняти його величину (як правило — східчасто, однак існують об'єктиви і з плавним регулюванням). Зміна ірисової діафрагми на одну поділку змінює відносний отвір у квадратний корінь 2 що приблизно рівне 1,41   рази, що дає збільшення або зменшення освітленості оптичного зображення удвічі; за винятком перших двох чисел ірисової діафрагми, у яких таке відношення може не зберігатись (з тієї причини, що найменше діафрагмове число відповідає повністю відкритій діафраг

Фокусна відстань Фокусною відстанню називають відстань від оптичного центру об'єктива до площини матриці або плівки. Це визначення не цілком коректне, але зате воно дає розуміння навіть недосвідченому в оптиці читачу. Для тих, хто цінує строгість формулювань, можна привести більш наукове визначення: Задня фокусна відстань об'єктива - це відстань від задньої головної площини до заднього фокуса. F - фокус; ƒ - фокусна відстань. Чому фокусна відстань названо задньою? Тому що існує ще, і не представляє для нас ніякого інтересу, передня фокусна відстань, яке вказує на особливості перебігу променів світла в зворотному напрямку, тобто з камери. У зв'язку з тим, що в фотографії для нас важливий хід променів, спрямованих від об'єкта в камеру, а не навпаки, ми будемо говорити переважно про задню фокусну відстань об'єктива. У всіх тих випадках, коли буде вживатись словосполучення «фокусна відстань» без будь-яких уточнюючих слів, буде матись на увазі саме задня фокусн

КОНСТРУКЦІЯ ОБ’ЄКТИВА З основним завданням фотографічного об'єктива - зібрати світло, що йде від сцени, що знімається, і сфокусувати його на матриці або плівці фотоапарата - може впоратися звичайна двоопукла лінза. Однак якість зображення при цьому буде досить посередньою через велику кількість оптичних аберацій. Щоб забезпечити оптимальну якість картинки, в оптичну схему об'єктива вводяться додаткові лінзи, що корегують світловий потік та виправляють аберації і надають об'єктиву необхідні властивості. Кількість оптичних елементів в сучасних об'єктивах може в окремих випадках досягати двох десятків і більше. Елементи можуть бути об'єднані в групи і всі разом вони повинні діяти як єдина збираюча оптична система. Крім оптичного блоку, тобто системи лінз, розташованих в певній послідовності, конструкція об'єктиву включає в себе також ряд допоміжних механізмів, що забезпечують наведення на різкість, управління діафрагмою, зміна фокусної відстані (в зум-об'єк