Фотообладнання Урок 2 Видошукачі. Рамочні, дзеркальні та телескопічні видошукачі. Їх будова та порівняльна характеристика.

Видошукачі. Рамочні, дзеркальні та телескопічні видошукачі. Їх будова і порівняльна характеристика.

Видошукач - це пристрій фотоапарата яким визначають межі кадру відносно простору, зображуваного об’єктивом. Він допомагає вибрати найвигіднішу точку зйомки, композиційно побудувати кадр. Видошукачі розділяють на:

1) Механічні : рамкові

2) Оптичні: дзеркальні і телескопічні

На одному фотоапараті може бути декілька видошукачів (здебільшого — два) різних типів, наприклад: рамковий і телескопічний, рамковий і дзеркальний.

 


Рамковий видошукач складається з двох прямокутних рамок різного розміру. Розміщених на певній відстані одна від одної. Його установлюють зверху або збоку фотокамери. Розмір великої рамки дорівнює розміру кадру цієї камери.

Спостерігають за об’єктом з боку малої рамки , яку наближають до ока настільки, щоб у проекції сторони обох рамок збігалися.

Переваги: тримати і фотографувати можна на рівні очей, дає можливість бачити предмети в натуральну величину, зручний для користування при недостатньому освітленні.

Недоліки: не дає можливості точно встановити межі кадру, тому використовується в основному як допоміжний

Дзеркальний видошукач складається з двох збиральних лінз і непрозорого дзеркала. Лінзи розміщені під прямим кутом одна до одної, а дзеркало встановлюють під кутом 45° до оптичних осей обох лінз. Одна лінза розміщена у вертикальній площині і виконує роль об’єктива. Зображення яке дає ця лінза, за допомогою дзеркала відкидається на другу лінзу, розміщену в горизонтальній площині.

Недоліки: вони дають хоч і яскраве , проте дуже зменшене і дзеркально обернене (справа наліво) зображення. Крім того у таких видошукачів зображення спостерігають зверху; для цього фотоапарат доводиться опускати до рівня грудей , що іноді призводить до перспективних викривлень

Однак досить широко розповсюджені дзеркальні камери , в яких один і той самий об’єктив використовується і для того, щоб діставати зображення на світлочутливому матеріалі, і для наведення на різкість , і для встановлення меж кадру.

На малюнку №33 зображено схему фотоапарата «Зенит» Дзеркало а може обертатися навколо осі 1. Якщо його поставити в положення 1а´, промені від об’єкта, який фотографують , проходячи через об’єктив фотоапарата, утворять обернене дійсне зображення на фото плівці b.

Щоб можна було наводити на різкість і вибирати межі кадру, дзеркало ставлять у положення 1а. Тоді промені . що пройшли через об’єктив, відбиваючись від дзеркала, дадуть на відстані ab´=ab Якщо в цьому місці поставити матове скло, на ньому можна бачити зображення об’єкта. Для зручності використовують плосковипуклу лінзу, плоский бік якої матовий. На цій матовій поверхні й утворюється зображення. Зображення розглядають за допомогою лупи. Але для зручності між лінзою і лупою ставиться пентапризма. Яка робить зображення прямим і повертає його у площину, паралельну площині плівки. 

Телескопічний видошукач складається з двох лінз: розсіювальної, яка є об’єктивом, і збиральної, яка є окуляром.

Переваги: видошукач забезпечує яскраве, зменшене зображення з правильним розташуванням сторін і дає змогу вести спостереження на рівні очей.

Недоліки : не досить точно встановлює межі кадру